Зоогеогра́фія (від грец. zoon — тварина і географія) — наука, розділ біогеографії, що вивчає закони географічного розповсюдження тварин і їх співтовариств на земній кулі як в сучасний час, так і в минулому; сучасні і історичні фактори і закономірності, що визначають це розповсюдження, а також географічне розповсюдження екологічних угруповань. Один з основних методів зоогеографії — картографування. У числі відомих зоогеографів - С.І. Медведєв, І.К. Лопатін.
Основні розділи та сучасні напрямки зоогеографії.
- ареалогічна зоогеографія — вивчає області розповсюдження видів, родів та інших таксонів тварин;
- історико-фауністична зоогеографія — вивчає фауну, її історію у зв'язку з геологічним минулим;
- регіональна зоогеографія — займається районуванням земної кулі на фауністичні регіони різного рангу (царства, області, підобласті і тому подібне);
- екологічна зоогеографія — розглядає розповсюдження тварин в залежності від умов їх існування (абіотичних, біотичних, антропогенних);
- зооценологія — вивчає зооценози, їх структуру, якісні і кількісні взаємовідносини тварин, що входять до їх складу.
Зоогеографія — наука, предметом якої є особливості та закономірності поширення тварин на земній кулі.
Ця наука тісно пов’язана з систематикою, палеонтологією, екологією, географією рослин і рештою галузей біології, а також палеогеографією, ландшафтознавством та іншими галузями фізичної географії, історичною геологією, деякими гуманітарними науками (історією, археологією, етнографією та ін.).
Немає коментарів:
Дописати коментар